ПРОДУКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОСНОВА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ

3. ПРОДУКТИВНЕ   НАВЧАННЯ  ЯК  ОСНОВА  СТРАТЕГІЇ  РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ  ОСОБИСТОСТІ

«Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні,

пробудити в їхніх серцях почуття гордості,

власної гідності – це перша заповідь виховання…

Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил

дитини, які породжують енергію для подолання труднощів,

бажання вчитися»

В.Сухомлинський

Продуктивне навчання -  це процес освіти, метою якого є розвиток особистості в співтоваристві, а також удосконалення самого співтовариства.

Продуктивне навчання – це продуктивно орієнтована діяльність в реальній життєвій ситуації учнів.

Продуктивне навчання – це навчання на основі продуктивної діяльності в реальних (а не навчальних) соціальних ситуаціях, особистого досвіду учнів і здатності досягати важливого результату  для себе, так і для інших, для суспільства.

Продуктивне навчання – це навчання, що забезпечує реальний зв’язок освіти з життям, відкриває перспективу молодим людям за допомогою своїх знань і вмінь знайти роботу, домогтися успіху в житті

Продуктивне навчання – це такий педагогічний процес, який сприяє розвитку особистості в колективі й розвитку самого колективу за допомогою продуктивно зорієнтованої діяльності в реальній життєвій ситуації, яка відбувається в групі учнів за підтримки педагога.

Продуктивне навчання – освітній процес, що призводить до розвитку ролі особистості у співтоваристві одночасно зі змінами в самому співтоваристві. Цей процес реалізується як маршрут, утворений діями, зорієнтованими на отримання продукту в ситуаціях реального життя за допомогою групового освітнього досвіду; базується на виробничій діяльності в серйозних соціальних ситуаціях, навчанні на основі досвіду. 

Продуктивне навчання – це процес створення учнем певного продукту, процес набуття життєвих навичок, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток кожного учня.

Продуктивне навчання – орієнтація педагогічної діяльності на одержання навчального і предметного продукту в самостійній діяльності.

Цілі (результати) продуктивного навчання :

·                                 створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня;

·                                 створення умов для розумової діяльності дитини;

·                                 створення в навчально-виховному процесі цілісної системи знань, умінь, навичок;

·                                 максимально пристосувати освіту до потреб людини;

·                                 міжсуб’єктивні взаємини педагога і учня (і педагог, і учень – суб’єкти взаємодії;

·                                 набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток , міжособистісне спілкування, взаємодію та самовизначення;

·                                 отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання;

·                                 чітка націленість на реальний, конкретний кінцевий продукт, створений учнем у рамках навчально-пізнавальної діяльності під час опанування предмету;

·                                 формування в учнів необхідних, дієвих, міцних, постійно актуальних знань та вмінь;

·                                 організація мотивованого, самостійного практично орієнтованого навчання;

·                                 конкретний соціально значимий продукт;

·                                 створення діяльнісного підходу до навчання, формування в учнів умінь утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність;

·                                 створення можливостей для забезпечення самореалізації предметних інтересів учнів;

·                                 орієнтація на практичне досягнення успіхів у самоосвітній діяльності;

·                                  допомога підростаючій людині у формуванні вселюдських якостей, сприяння її саморозвиткові, засвоєнні вміння жити в сучасному альтернативному світі;

·                                 спрямованість навчання на завершальний , цілісний результат і практичну самореалізацію кожного учня.

 Основні принципи продуктивного навчання:

·                                 служіння дитині;

·                                 глибоке знання природи дитини, законів її розвитку і виховання;

·                                 демократизація;

·                                 гуманізація;

·                                 національний характер;

·                                 вільний вибір;

·                                 самоосвіта;

·                                 індивідуальність;

·                                 продуктивність, результативність.

Головні пріоритети продуктивного навчання

П	потреби, поради, підхід, плідність, продукт, праця, професіоналізм, процесуальність, потенціал, програмування,  планування, послідовність, порівняння, перспектива, проблема, пошук, пізнання, протиріччя, помічник, праця, прогнозування, позитив, психологія, практика, проектування, психологізація , професіоналізм , пріоритети , принципи , партнерство
Р	результат, раціональність, розвиток, рішення, рефлексія, розуміння, реалізація, резюме, розкриття, реальність, робота
О	особистість, осмислення, організація, обґрунтованість, оригінальність, очікування, оптимальність, освітнє середовище
Д	досвід, допомога, досягнення, діяльність, діалог, динамічність, дослідження, добровільність, дискусія, демократичність, доступність, диференціація, думка, дієвість
У	учіння, успіх, усвідомлення, універсальність, устрімлення, уміння, урок, узгодженість
К	комунікативність, культуровідповідність, консультування, концептуальність, компетентність, корекція, контроль, керованість, конструювання, комбінування, креативність, колегіальність, культура , контакт
Т	технологізація, творчість, тенденції, традиції, толерантність
И
В	вплив, взаємодія, вміння, вмотивованість, втілення, відтворення, відпрацювання, відновлення, вдосконалення, висновок, варіативність, вибірковість, виховання
Н	наслідки, налаштування, науковість, навички, навчання, наставництво, наступність, нахили, нетрадиційність, новаторство, новоутворення, намір, накопичення
А	активність, аналіз, алгоритм, апробація, адекватність, альтернатива, аргументація, адаптація
О	оцінка, обговорення, оптимізація, образність, оновлення, осмислення
С	спрямованість, світогляд, самобутність, стимулювання, самоконтроль, сугестивність, соціалізація, сумлінність, синтез, створення, супровід, сталість, спроможність, самоосвіта, співпраця, свідомість, система, спілкування, самопізнання, самореалізація, самовдосконалення, самотворення, систематичність, самоаналіз, свобода, ситуації , самозбереження , суб’єктивність, стратегія, стандарт
В	відповідальність, відтворення, вибір, визначення
І	ініціатива, інтеграція, ідеї, інструктування, інтереси, інноваційність, інтерпретація, індивідуальність, індуктивність, інструкція, інструментування, імпровізація, інтенсифікація, істинність , гра, інтрига
Т	талант, тренінг
А	актуальність, абстрагування, активізація

Основні позиції вчителя:

Ø                   наставник;

Ø       співробітник;

Ø       помічник;

Ø       компетентний консультант-універсал;

Ø       тренер;

Ø       особистий радник, Вчитель життя;

Ø       науковий керівник індивідуального проекту;

Ø       менеджер;

Ø       партнер у плануванні, аналізі й оцінці навчання;

Ø       співрозмовник;

Ø       організатор навчання ( через зміст передає соціокультурні зразки пізнання);

Ø       організатор учіння (індивідуальної пізнавальної діяльності школяра через колективні форми роботи);

Ø       посередник між дитиною, учнівським колективом загалом та засобами інформації;

Ø       керівник групи;

Ø       координатор;

Ø       фасилітатор.

Основні позиції учня:

·  суб’єкт  діяльності;

·  дослідник проблем;

·  учень – творець;

·  співрозмовник;

·  учень-споживач;

·  самостійне отримання знань;

·  створення умов саморозвитку у взаємодії з педагогом;

·  рецензент;

·  проектувальник свого життя.

Освітні продукти учнів :

·  навчання ;

·  гіпотези, дослідження, твори, правила, живописні картини, комп’ютерні програми тощо;

·  установки учнів: поліпшити, досягти, зберегти, взаємодіяти, вдосконалювати;

·  праця: результативна, плідна, обміркована;

·  відкриття (суб’єктивно нове знання);

·  знання, навички, досвід, ідеї, практичний результат;

·  науково-дослідницькі роботи;

·  експериментальні вправи тощо.

Наведемо фрагменти уроків, з ви­користанням елементів інноваційних технологій.

Метод реклами

Він зацікавлює учнів своєю но­визною, сучасністю. Адже вони бачать, яке велике значення в житті має реклама. Користую­чись цим прийомом, часто даємо учням завдання підготувати рекламу про якесь математичне по­няття, застосування якоїсь теми та Ін. А на уроці «йде трансляція» реклами.

Наприклад, в 11 класі під час по­вторення теми "Рівняння" учням було дано завдання скласти рек­ламу про рівняння. Наведемо зразки.

Реклама 1

Вони допомогли фізикам відкри­ти елементарні частинки та анти­частинки. Використавши їх, Максвелл теоретично довів існування електромагнітних хвиль.

За їх допомогою у 1867 ропі «ожи­вили» трансатлантичний кабель, що після першої спроби з'єднати Європу та Америку не працював.

Вони — це рівняння. Якщо ви хо­чете пов'язати своє життя з нау­кою, вивчайте рівняння.

Реклама 2

Вам треба дізнатися, яку швид­кість повинен мати корабель, щоб до початку шторму вчасно прийти в порт?

Ви хочете розрахувати, За скільки днів сім гномів збудують терем для Білосніжки?

Вам треба визначити, скільки до­брив треба внести для підвищен­ня урожайності поля?

Тоді дружіть з рівняннями! Вони допоможуть вам розв'язати багато практичних проблем.

Приклад реклами «Інтеграл»

За його допомогою можна знайти шлях, пройдений матеріальною точкою; обчислити об'єм тіла обертання, площу фігури; знайти кількість електрики, змінну ро­боту.

Все це може зробити його Ве­личність інтеграл!

Тож глибше знайомтесь з темою «Застосування інтеграла».

Метод презентації

Його можна використовувати на уроці будь-якого типу. Часто доцільно застосовувати під час повторення вивченого матеріалу. Учні вже багато знають про пи­тання, що розглядається, тому можуть цілісно, зв'язно і цікаво розповісти про нього.

Наведемо зразки презентацій, за­пропонованих учнями.

Урок алгебри в 7 класі.

 Тема. Рівняння

Мета: узагальнити знання учнів про рівняння.

Кожен учень готує презентацію-розповідь про те, що він знає про рівняння. Вчитель ста­вить перед учнями завдання: «Ви презентуєте «рівняння» перед слухачами аудиторії, яка про них мало що або навіть нічого не знає.

Як ви це зробите?»

Група учнів або один учень висту­пає зі своєю презентацією. Ось одна із презентацій, наведених учнями.

Рівняння — це рівність, яка містить невідомі числа, позначені буквами.

Число, яке перетворює рівняння у правильну рівність, є його коре­нем .

Розв'язати рівняння — означає знайти його корені або показати, що їх не існує.

Рівняння може мати один корінь, два, ... безліч або зовсім не мати коренів.

Є рівняння рівносильні. Це такі рівняння, які мають однакову множину розв'язків або зовсім їх не мають і під час розв'язування рівнянь треба знати властивості, які не порушують їх рівносильності: у рівнянні можна зводити подібні доданки; у рівнянні можна роз­кривати дужки, згідно з прави­лами.

Під час розв'язування рівнянь обидві його частини можна мно­жити або ділити на відмінне від нуля однакове число.

Доданки рівняння можна перене­сти з однієї частини в іншу, змінюючи при цьому знаки.

Рівняння використовуються під час розв'язування багатьох прак­тичних задач.

Рівняння були відомі багато століть тому.

Геометрія. 8 клас.

Презентація трапеції

Я — трапеція. У мене дві проти­лежні сторони паралельні, а дві не паралельні. Паралельні сторо­ни називають основами, а непаралельні — бічними сторонами. Моя середня лінія паралельна до кожної з основ і дорівнює їх півсумі.

Сума кутів, що прилягають до бічної сторони, дорівнює 180°. Якщо в мене є один прямий кут, мене називають прямокутною. Якщо в мене бічні сторони рівні, я — рівнобічна. Якщо я рівнобічна, то мої діагоналі рівні, кути при будь-якій  з основ також рівні.

Математика. 6 клас. Презентація пропорції.

Я не просто пропорція. На думку Луки Пачіолі, навіть божественна пропорція. Грекам я замінила теорію дійсного числа і таким чи­ном допомогла створити найкра­щий шедевр — геометрію. Я — душа гармонії. У мені слава архітектора, міцність споруд, чу­деса мистецтва.  

А німецький поет і філософ Адольф Цейзинг запевняє, що я просто паную в природі.

Геометрія. 8 клас. Презентація симетрії  

Я — у квітці, я — у метелику, я — у кристалі. Я — у музиці, архітек­турі,     живопису,     скульптурі.     З моєю допомогою зроблено багато відкриттів: електрон – позитрон,  частинки — античастинки.

А Герман Вейль сказав про мене, що я — елемент краси, за допомо­гою якого протягом багатьох віків намагалися пояснити і створити порядок і досконалість.

4.   СИСТЕМА  ПРОДУКТИВНОГО  НАВЧАННЯ  В  ДЗЕРКАЛІ  ШКІЛЬНОЇ  ПРАКТИКИ

Навчання – найграціозніша, найцікавіша і найвеселіша гра в житті і розвага . Усі діти народжуються на світ з твердим переконанням у цьом , і вони продовжуватимуть так думати, доки ми не переконаємо їх, що навчання – насправді дуже тяжка і неприємна праця. Дехто із дітей так

 і не засвоїв цей гіркий урок, вони будуть іти життям із святою вірою, що навчання – справді чудова гра і більше того – лише в неї й варто грати. Для таких людей ми вигадали ім’я. Ми називаємо їх геніями.

Гленн Доман

          Перед вчителем - практиком  сьогодні стоять проблеми і питання:

·  Як задовольнити вимоги замовника в споживача «продукту»,який випускає система освіти, конкретний навчальний заклад?

·  Скільки й яких знань та вмінь здатна кожна з педагогічних технологій вкласти в голову й руки учня за одиницю часу (урок)?

·  Яка продуктивність різних педагогічних технологій?

·  Що треба зробити, щоб система освіти забезпечувала якість випущеного «продукту», який необхідний сучасній конкурентноздатній економіці?

·  Навіщо вчити, Чого навчати? Як? Кого?

          Сьогодні учень (вихованець) повинен повернутися зі школи (освітнього середовища, освітнього простору) з певним результатом. Щоб дійсно був результат, і був він ефективним, необхідна більша інтеграція теоретичного навчання в продуктивну діяльність. Щоб привернути увагу молодих людей, дати їм досвід, що відповідав би потребам нинішнього суспільства, школа має постійно адаптуватися до цих потреб. Школа має максимально реалізовувати головні принципи продуктивної освіти.

          Замість учителя як носія інформації, що транслює культуру, продуктивне навчання здійснює консультант, який використовує свої здібності для того, щоб ініціювати, розвивати, супроводжувати й оцінювати індивідуальні навчальні процеси та допомагати кожному учневі самостійно формувати особисті способи навчання. Замість вчителя ,який контролює уніфікований навчальний процес у приміщенні класу, має бути ведучий (керівник групи),який забезпечує об’єднання теми, учня і групи.

Продуктивне навчання відрізняється від відомих методів і форм навчання тим, що до процесу навчально-пізнавальної діяльності додаються завдання, що потребують від учнів створення власного значимого продукту на підставі знань, якими вони володіють.

Шість  кроків  до  продуктивного викладання

1.     Оптимальні  умови.

·            Організація довкілля.

·            Позитивний настрій учителя й учня.

·            Загострення, фіксація й зосередження уваги.

·            Мета і результат: навіщо воно мені знадобиться?

·            Уявлення власних завдань.

·            Сприймання помилок як зворотна реакція.

·            Підготування плакатів як периферійних стимулів.

2.     Правильне подання.

·           Змалювання узагальненої картини, зокрема завдяки дослідженням конкретних ситуацій.

·           Використання всіх навчальних стилів та центрів компетентності.

·           Малювання асоціативної схеми, її уявлення.

·           «Активні» і «пасивні» музичні концерти.

3.       Зважене  обмірковування.

·           Творче мислення.

·           Критичне мислення – концептуальне, аналітичне, рефлективне.

·           Творче вирішення проблеми.

·           Техніки стійкого запам’ятовування для цілковитого збереження інформації.

·           Аналіз власного стилю мислення.

4.       Активізація збереженої інформації.

·           Використання знань на практиці.

·           Ігри, замальовки, дискусії тощо для різних стилів навчання осіб із різним типом компетентності.

5.       Застосування.

·           Використання шкільних знань поза школою.

·           Практика.

·           Учні в ролі вчителів.

·           Поєднання нового з уже відомим.

6.       Повторення, оцінювання і святкування.

·           Усвідомлення того, що знає людина.

·           Самооцінка, оцінка ровесників та викладачів.

·           Безупинне повторення.

 Ознаки  продуктивного уроку

·       Учитель – фасилітатор.

·       Моніторинг  навчального  процесу

·

.

·       Інформаційно-комунікаційні технології.

·       Спрямованість на соціалізацію учнів.

·       Компетентнісний підхід.

·       Особистісно орієнтовані педагогічні технології.

·       Інтерактивні методики навчання.

Структура продуктивного уроку

1.     Мотивація

Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми, мотивувати їхню пізнавальну діяльність. Прийомами  навчання можуть бути обговорення малюнка і читання діалогу на початку параграфа, виконання відповідного завдання за підручником або постановка цікавого питання за темою уроку, цитата, коротка жвава історія, розминка тощо. Займає не більш як 5% часу уроку.

2.          Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета – забезпечити розуміння учнями їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5% часу)

Для того, щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, в початковій частині уроку потрібно:

·              назвати тему уроку або запропонувати комусь з учнів прочитати її;

·               якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів;

·              Запропонувати комусь з учнів оголосити очікувані результати за вашим записом на дошці, зробленим заздалегідь. Пояснити необхідне, якщо мова йде про нові поняття, способи діяльності тощо;

·              Нагадати учням, що наприкінці уроку ви перевірятимете їх відповідно до того, яких вони досягли результатів, треба ще пояснити учням, в який спосіб ви оцінюватимете їхні досягнення в балах.

3.          Надання необхідної інформації.

Мета – дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути стисле пояснення (3-5 хвилин), читання тексту параграфа, перевірка домашнього завдання. Нагадаємо, що в 5-му класі обов’язковим для учнів є читання тексту вголос, застосування прийому коментованого читання ,читання ланцюжком або по ролях тощо. Ознайомлення з інформацією не є самоціллю. Будувати навчальний матеріал треба таким чином, щоб основні поняття  учні опрацьовували неодноразово, поступово поглиблюючись і ускладнюючись за змістом. На цей елемент під час опрацювання окремого питання параграфа витрачається не більш ніж 5-10 хвилин. Загалом на опанування новою для учнів інформацією відведено близько 20% часу.

  

4.          Інтерактивні та інші вправи – центральна частина заняття.

Мета – засвоєння й застосування навчальних досягнень учнів відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елемента:

·              Інструктування - вчитель розповідає учасникам про мету вправи або порядок виконання завдання, про правила, про  послідовність дій і кількість часу на виконання; чи все зрозуміло учням.

·              Якщо це передбачено підручником, відбувається об’єднання в пари чи групи і розподіл ролей.

·              Виконання завдання, в якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись дати учням максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співробітництві одне з одним.

·              Презентація виконання вправи або завдання.

Ця частина уроку займає, як правило, близько 50% його часу.

5.          Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань. Крім передбачених підручником учням можна запропонувати запитання: що нового дізналися, яких навичок навчилися, де це можна застосувати вжитті. Крім того, можна поставити запитання й щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, що потрібно змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні (учасники) самі змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підбиття результатів бажано лишити до 10-20% часу, відведеного на урок. 

Аспекти, що суттєво впливають на результативність уроку математики.

1. Поведінка вчителя має бути виваженою та передбачуваною.

2. Позитивна атмосфера уроку.

3. Формування навичок спілкування у навчальній діяльності.

4. Розвиток математичного доказового мовлення.

5. Розвиток сприйняття математики як частини культури людства, розвитку суспільства.

6. Створення позитивної навчальної мотивації.

7. Формування в учнів позитивного навчального досвіду незалежно від рівня успішності.